- кондотьєр
- —————————————————————————————кондотьє́ріменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
кондотьєр — а, ч. 1) В Італії 14 15 ст. – ватажок найманих військових загонів. 2) Найманий вояка, що служить тому, хто більше платить. 3) перен. Людина, готова за достатню плату битися за будь яку справу … Український тлумачний словник
кондотьер — кондоть ер, а … Русский орфографический словарь
кондотьерский — кондоть ерский … Русский орфографический словарь